Прес-служба Уралвагонзаводу підтвердила, що Т-90МС, який на початку року демонструвався на IDEX-2025 в ОАЕ, після «подвійного перекрашування» вирушив у зону бойових дій.
Компоновка машини та «пакети» спецбронювання з використанням сталевих листів і ДЗ «Релікт» забезпечують заявлений рівень захисту від кумулятивних боєприпасів до 1400 мм і від БОПС до 930–1050 мм. Озброєння стандартне для Т-90М: гармата 2А46М-5 з номенклатурою боєприпасів від застарілого «Манго» до сучасних «Свинця-2» і «Тельника», а також керованих ракет «Інвар-М» із дальністю 5 км.
Система спостереження включає багатоканальний приціл «Сосна-У» з можливістю виявлення теплоконтрастних цілей на 5,5 км і панорамний приціл «Соколиный глаз», що підвищує ситуаційну обізнаність екіпажу. Окремо підкреслюється потенціал ОФС «Тельник» із дистанційним підривом для боротьби з малими БПЛА.
Такий крок показує два моменти. По-перше, РФ намагається конвертувати навіть виставкові екземпляри у фронтовий ресурс — сигнал про нестачу сучасних танків у військах. По-друге, використання «вітрини» на війні створює ризики: машини, які мали «продавати» російське озброєння за кордоном, тепер можуть опинитися під об’єктивами камер ураженими на полі бою, що напряму б’є по експортному іміджу.
Історія з Т-90МС — це ілюстрація «війни на виснаження», коли навіть рекламні екземпляри стають частиною бойових втрат. Для України це ще один індикатор: кількість доступних сучасних танків у РФ обмежена, і будь-яка їх поява на фронті варта уважного відстеження.