У новому циклі еволюції російських барражуючих боєприпасів помітно «підросла» платформа «Ланцет».

Свіжі модифікації демонструють збільшену дальність, стабільніший канал управління та тепловізійну оптику, що робить їх придатними для нічних атак і пошуку замаскованих цілей. 

Це не просто технічний апдейт — це реальна зміна ролі «Ланцета» з інструмента точкового ураження на системний елемент полювання за артилерією, ППО та бронетехнікою. Оновлення базуються на кількох взаємопов’язаних рішеннях. 

По-перше, застосовано новий тип керуючої антени, раніше поміченої на розвідувальних платформах — вона дає помітну перевагу в дальності зв’язку й стійкості до глушіння, дозволяючи оператору тримати «ланцета» на контролі на відстанях, що раніше були недосяжні. 

По-друге, модернізований прийомопередавач і покращений канал телеметрії підвищують якість передачі зображення та команд, що знижує ймовірність втрати управління у складних електромагнітних умовах. 

По-третє, поширення тепловізійних сенсорів у кінцевій стадії наведення розширює можливості застосування дрона вночі та ураження замаскованих чи захищених позицій. У сукупності ці зміни перетворюють «Ланцет» на більш універсальний та гнучкий засіб.

Втім, оновлення «Ланцета» не є безальтернативним проривом. Збільшена дальність і тепловізійна оптика зростають вимоги до якісної розвідки і до стабільного каналу корекції — без них дрон втрачає ефективність. 

Підсумок: модернізовані «Ланцети» — це приклад того, як швидко адаптуються засоби недорогих ударних БПЛА під бойовий досвід. Для українських сил це означає підвищену увагу до захисту мобільних одиниць, посилення тактичного ППО на маршрутах маневру та інвестування в заходи протидії. Для Росії цей апгрейд — спосіб отримати оперативну перевагу там, де масштабні авіаційні або ракетні ресурси обмежені.